Курс валют: $ - 27.2 / 27.6; € - 32.0 / 32.6
Написати в редакцію
X

Дякуємо що ви з нами!

28 липня - День хрещення Русі. Як відбувалось хрещення та його наслідки

07-27-2020

3882

Хрещення Русі — це тривалий процес прийняття і поширення християнства у Київській Русі.

 

Першою правителькою Русі, що офіційно прийняла християнство, стала вдова князя Ігоря, княгиня Ольга, проте хрестителем Русі вважаютя князя володимира. Саме він у 988 році почав масове хрещення русичів. Літописи передають, як в цьому році в Києві людей хрестили в річках і топили Перуна. 

річниця хркщення Русі

 

 

 

Утвердження християнства на Русі — тривалий складний процес, що розтягнувся у часі на багато століть, пройшовши кілька важливих стадій: спонтанного проникнення християнських ідей і цінностей до язичницького середовища, боротьби християнства та інших світових релігій за сфери впливу, проголошення християнства державною релігією Київської Русі, протистояння язичницького суспільства новій ідеології.

 

 

Під час правління княгині Ольги Русь поступово підготовлювалась до переходу на єдину релігію та віри у Христа. У 957 р. у Константинополі було докладено чимало зусиль, щоб здобути найвищого державного титулу “дочки” імператора, для чого Ольга приватно (найправдоподібніше - у Києві, у 955 р.) приймає хрещення. У своєму почті Ольга мала пресвітера Григорія, про що докладно оповідає Константин Багрянородний. Після повернення з Константинополя княгиня починає проводити лінію на обмеження впливу язичництва у державі, порушивши “требища бісівські” і побудувавши дерев'яну церкву святої Софії. Проте заходи Ольги не дали бажаних наслідків.

 

 

По-перше, не одержавши політичних переваг від Візантії, вона повернула свій погляд на Захід, запросивши священнослужителів з німецького королівства. За свідченням німецьких хроністів, посли від княгині Ольги у 959 р. “просили посвятити для цього народу єпископа і священників”. У відповідь було прислано на Русь посольство на чолі з єпископом Адальбертом. Проте вже у 962 р. він повернувся ні з чим.

 

 

По-друге, намагання зберегти власну самобутність між Заходом і Сходом приводило до того, що в києво-руському суспільстві періодично відбувалося реставрування язичництва. Діяльність Ольги не знаходила підтримки і розуміння у її найближчому оточенні. Навіть син Святослав, незважаючи на вмовляння матері, відмовляється від прийняття християнства, але його сини Ярополк і Олег, ймовірно, вже були християнами.

 

Син княгині Ольги Святослав був старовіром. Він не приймав християнство та не сильо обтяжувався державними справами, чим займалась в основному мати. Його стихією була рать, так на полі бою він загинув.

 

Продовжити справу своєї бабусі  - хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією - зміг лише князь Володимир Великий. Прийшовши до влади за допомогою варязької дружини і язичницької еліти, Володимир задля їх інтересів запровадив язичницький пантеон богів. На місці старого капища, де стояв ідол Перуна, з'являються шість різноплемінних богів – Перун, Дажбог, Хорс, Стрибог, Сімаргл, Мокош. Але трохи згодом Володимир, переконавшись, що для зміцнення держави та її престижу потрібна нова віра, вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ.

 

 

Хрещення відбулося у часи послаблення внутрішньополітичного стану у Візантійській імперії. У другій половині 80-х рр. Х ст. вибухає вкрай небезпечне антиурядове повстання на Сході імперії, очолюване Вардою Фокою і підтримане населенням Таврії. Скрутне становище, у якому опинився імператор Візантії, змусило його звернутися до Києва з проханням про військову допомогу. Умови, за якими Київ погоджувався допомогти Візантії, продиктував Володимир. За ними київський князь зобов'язувався допомогти імператору придушити повстання, а за це той мав би віддати за Володимира свою сестру Анну та сприяти хрещенню населення Київської держави. При цьому Володимир спочатку отримав відмову, і тільки захоплення ним візантійській колонії Херсонесу (Корсунь) примусило Візантію укласти цю угоду.

 

хрещення Русі

 

Військо Володимира розгромило заколотників у Візантії, а влітку 988 р. великий князь Володимир Святославович був охрещений в церкві св. Іакова в Херсонесі й одружився з Анною. Наприкінці літа він зі своєю новою дружиною повернувся до Києва і наказав усім прийняти нову віру. Хрещення киян, за літописом, відбувалося на р.Почайні, притоці Дніпра.

 

 

За переказами, Володимир у перший по хрещенні день наказав скидати ідолів, рубати й палити. Статую Перуна прив'язали коневі до хвоста й тягнули до Дніпра — дванадцять чоловік били його залізом. Кинули фігуру до ріки й князь наказав: "Як де пристане, відбивайте його од берега, аж перейде пороги — тоді лишіть його". І Перун поплив Дніпром і затримався далеко за порогами, в місці, що називалося пізніше Перунова рінь. На місцях, де стояли ідоли богів, побудували християнські церкви або божниці, як їх часом називали.

 

 

Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція. Не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Головний опір чинили служителі поганського культу - "волхви", вплив яких на південних землях Руси був незначний. Натомість на півночі у Новгороді, Суздалі, Білоозер'ї вони підбурювали населення до відкритих виступів проти християнських священників. Ще довго співіснували між собою деякі елементи поганської віри, переважно обрядів, із християнством (т. зв. двовір'я).

 

 

Для унормування церковного життя у своїй державі Володимир видав Устав, призначивши десятину на утримання церкви, та визначив права духовенства. Таким чином Володимир намагався дати структурне оформлення нової релігії, подібне до візантійського. На чолі церкви стояв київський митрополит. У великих містах перебували єпископи, які вирішували всі церковні справи своїх єпархій. Митрополити та єпископи володіли землями, селами й містами. Церква мала власні військо, суд і законодавство. Першим митрополитом, про якого існує згадка в писаних джерелах, був грек Теотемпт.

 

 

З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви спершу в Києві, а згодом і в інших містах.

 

 

Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ "чудотворних" ікон, культ святих.

 

 

Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань стародавніх слов'ян містився страх перед стихійними силами природи, ворожими і панівними, то християнство плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом.

 

 

У процесі поширення й утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян. Візантійські церковні канони поступово пристосувалися до особливостей давньоруського етносу. Водночас зазначимо, що у боротьбі з "поганством" християни знищили безцінні пам'ятки стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев'яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороші дійства тощо.

 

 

Християнство, однак, справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. З його запровадженням літературною мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за 100 років до врийняття християнства болгарськими просвітителям Кирилом і Мефодієм. З нею поширювалась освіта також на Балканах і в Моравії.

 

 

Коли християнство стало державною релігією Київської Русі, виникла потреба ознайомити віруючих з Біблією, житіями святих, проповідями, а також з історією християнства та його світоглядом. Першим кроком на шляху створення давньоруської літератури було перенесення з Візантії та Болгарії культової літератури.

 

Слід нагадати, що в час хрещення Русі на місці сучасної Москви, Санкт-петербургу активно квакали жаби та водились хіба що олені. Рання Московська держава була мусульманською. Цю релігію приніс хан Батий разом із завоюванням краю. Ще до п'янадцятого століття саме іслам був панівною релігією на Московії, а активним хрестителем князівства став кривавий Іван Грозний. В такому світлі питання наслідування Московської церкви Україною виглядає просто абсурдним, як і будь-яке утотоження історії Росії та Русі (семе Іван Грозний намагаючись перейняти велич Русі запровадив назву Росія замість князівства Московського).

08-09-2020 5681

Zoloti

08-09-2020 8171

Zoloti

08-08-2020 11279

Zoloti

08-08-2020 1108

Zoloti

07-31-2020 3624

Zoloti
1 серпня - День ангела Євгенії. Історія імені та привітання

07-29-2020 6925

Zoloti
З Днем дружби! Найкращі привітання та історія свята

07-29-2020 865

Zoloti
28 липня у віці 33 років, вийшов з соцмереж Алєксандєр Усік. І не повернувся

3079

Zoloti
З Днем ангела Юлії! Найцікавіше про Юлічок: значення імені, походження, характер. Привітання з Днем ангела

07-28-2020 15194

Zoloti
Привітання з Днем ангела Валентини

07-27-2020 18861

Zoloti
Привітання з Днем ангела Володимира

2462

Zoloti

07-24-2020 1617

Zoloti

07-24-2020 1624

Zoloti

07-24-2020 1602

Zoloti

07-18-2020 8157

Zoloti
З Днем ангела Юлії! Все саме цікаве про Юлічок: значення імені, походження, характер Юлічок

07-17-2020 4519

Zoloti
18 липня - День ангела Анни. Анночка, з Днем Ангела. Характер Анюток, походження імені, іменини

07-17-2020 1858

Zoloti
18 липня - День ангела Лізи

07-16-2020 3042

Zoloti
Олександра, Сашенька, Сашуня, з Днем Ангела! Привітання, та все саме цікаве про Сашуньок

07-16-2020 1501

Zoloti
Анастасія, Настенька, Настуня з Днем Ангела! Привітання Настунічок зі святом!

07-16-2020 23067

Zoloti
17 липня - День ангела Тетяни. Привітання Танюш зі святом